«Вірили їй більше, ніж собі»: батьки померлого хлопчика свідчили проти завідувачки рівненської онкогематології | Четверта влада


Завідувачку відділенням онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні Любов Краков’ян звинувачують за невиконання чи неналежне виконання професійних обов’язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (за частиною другою статті 140-ї Кримінального кодексу України). На черговому судовому засіданні батьки свідчили про те, що трапилося з їхнім сином. Об этом сообщает bragin.in.ua со ссылкой на СМИ.

«Четверта влада» слідкує за цією судовою історією від початку. Попередні публікації з цієї теми шукайте за тегом Любов Краков’ян.

Розслідування і суди до листопада 2019-го

12-річний Ілля Омельчук помер понад два роки тому. Батьки хлопця кажуть, що лікарка вважала його симулянтом і змушували ходити, коли йому було зле.

Досудове розслідування тривало більше року – обвинувальний акт у Рівненський міський суд передали наприкінці листопада 2018-го.

Перше засідання призначили на 16 січня 2019 року, та на нього не з’явився суддя Віктор Кухарець. Хоча того ж дня він на роботі був.

Підготовче засідання перенесли на 27 лютого і визначили, що перший судовий розгляд відбудеться 1-го квітня.

Потім Віктор Кухарець звільнився і замість нього призначили суддю Наталію Діонісьєву.

Любов Краков’ян неодноразово змінювала адвокатів, аж поки, врешті, адвокатка потерпілих Мирослава Кисельова не подала клопотання, щоб суд з’ясував, чи не зловживає лікарка своїми правами, і вжив заходів.

Раніше у Рівненській обласній прокуратурі говорили, що Любов Краков’ян змінила шість чи сім захисників. У судові засідання з’являвся Олександр Бражніков (в центрі), перед ним був Антон Рибченко (праворуч), нині ж правову допомогу лікарці надає київський адвокат, який свого часу захищав екс-президента України Віктора Януковича – Віктор Овсянніков

Запізнилися на кілька днів

У лютому 2016 року Іллі стало зле після танцювального гуртка. Наступного дня у нього запаморочилося в голові у маршрутці. Тоді батьки Антоніна та Анатолій Омельчуки повезли хлопця на обстеження, а за кілька днів підтвердився попередній діагноз – гострий лейкоз.

Батьки розповідають, Ілля був активним хлопцем, займався танцями, їздив на змагання, мріяв поїхати із танцювальним колективом закордон. Фото надав Анатолій Омельчук

Ілля потребував пересадки кісткового мозку. Оскільки батьки як донори не підходили, а в Україні не роблять таких операцій із нерідними донорами, Анатолій та Антоніна Омельчуки знайшли клініку в Римі.

Перш ніж їхати до Італії, Ілля мав завершити розпочатий у Рівному курс хіміотерапії.

Остання хіміотерапія припала на 5-те квітня. За годину до процедури медсестра повідомила, що в лікарні немає потрібного препарату «Цитозар 100». Батьки не знайшли його в аптеках Рівного, щонайближче препарат можна було привезти із Луцька. Але, кажуть, часу на це не було.

– Я не розумію, чому нам повідомили, що препарату немає, за годину до процедури? Раніше протягом лікування нам завжди давали список ліків, які треба було докупити, – розповідає під час судового засідання Антоніна Омельчук.

Того дня медсестра заспокоювала Омельчуків: речовина, необхідна для хіміотерапії, є в більшій, ніж необхідно, дозі, але лікарка Краков’ян мала відібрати необхідну для дитини дозу.

Після хіміотерапії стан Іллі погіршився.

– Любов Іванівна сказала, що це може бути ефект після хіміотерапії. І що моїй дитині не болить більше, ніж іншим, і що мій син маніпулює. Але йому було настільки погано, що він прокушував від болю губи. Ми ходили за лікарем, а вона казала, що все буде добре. Вночі Ілля почав марити. І говорячи, неправильно ставив наголоси у словах, – розповідає Антоніна Омельчук.

Матір Іллі розповіла, поки синові не стало гіршати, у неї з чоловіком навіть сумнівів не було щодо компетентності лікарки

Хлопцеві гіршало і наступними днями, але лікарка, зі слів мами Іллі, пояснювала це ефектом хіміотерапії та тим, що хлопчик до лікування займався спортом.

Все буде добре?

Після останньої хіміотерапії реакція Іллі на наркоз була не така, як раніше. Згодом хлопчик попросився в туалет. Допомагала йти матір, яка тримала крапельницю. Дорогою до вбиральні Іллі стало зле, він почав непритомніти. Поки поверталися – хлопець виблював. Згодом до палати зайшла лікарка Любов Краков’ян.

– Вона з порогу сказала: «Що у вас знов таке? Хай дитина йде до мого кабінету». Але туди йти навіть довше, ніж до вбиральні, – розповідає Анатолій Омельчук.

Щоб дійти до кабінету лікарки, хлопець мав час від часу сідати на стілець, який несли медпрацівниці, пояснюючи, що з таким підвищеним тиском дитині не можна рухатися.

– А потім Любов Іванівна сказала табуретку забрати, бо це, мовляв, дитячі маніпуляції, – розповідає Антоніна.

Батьки кажуть, що Краков’ян їх насварила за потурання синові і недотримання її вказівок.

З відповіді на запитання адвокатки Омельчуків Мирослави Кисельової та прокурора Рівненської місцевої прокуратури Василя Суржука з’ясувалося, що 7-го квітня 2017 року лікарка пішла з роботи приблизно о 16-й.

Потому Іллі стало гірше, й у лікарні вирішили перевести хлопчика до реанімації. Лікарю-реаніматологу знадобилася історія хвороби, та її в реєстратурі не виявилося. Як з’ясували пізніше – вона була зачинена у кабінеті лікарки Любові Краков’ян.

– Я їздив до неї додому, щоб взяти ключі від кабінету, де лежала картка, – розповідає Анатолій Омельчук.

Сама ж Любов Краков’ян того вечора в лікарню не поїхала і не поспілкувалася з лікарем-реаніматологом про здоров’я Іллі.

Батьки кажуть, що після погіршання самопочуття у хлопця не брали жодних аналізів. Востаннє їх здавали 5-го квітня, перед курсом хіміотерапії. І вже 7-го квітня, коли Ілля потрапив у реанімацію.

Мовляв, лікарка їм тоді сказала, що немає підстав брати аналізи ще раз, якщо попередні були хороші.

7-го квітня о 23-й батькам дозволили зайти до реанімації вперше і вдруге – о першій ночі – щоб сказати, що Ілля помер.

Коли ж Анатолій мав забрати тіло сина на поховання, йому повідомили: щоб отримати дозвіл, має залишити Любові Краков’ян розписку, що їхня сім’я до неї не має претензій.

– У кабінеті вона не висловила ні співчуттів, ні вибачень, – пригадує батько хлопчика. – Чому я мав давати їй цю розписку?

Батько хлопчика розповів, забирати тіло сина з лікарні на поховання довелося зі скандалом

Зрештою розписку батьки не написали.

Іллі Омельчуку не вистачило кілька днів, адже після проходження курсу хіміотерапії він мав вирушити на лікування до Рима.

Батьки Іллі вважають, що їхній син був би живий, якби лікарка не ігнорувала симптоми. Це підтвердили у листопаді 2018 року висновки судово-медичної експертизи: якби хлопцю надали належну допомогу, він би не помер.

Без дозволу лікарки не пив навіть сік

Під час засідання, окрім прокурора, адвокатів потерпілих та обвинуваченої, запитання батькам ставила і сама лікарка Любов Краков’ян. Її цікавило, чи не давали Омельчуки синові препарати, яких вона не прописувала, і чи не продовжували давати ліки, які вона скасувала.

Краков’ян та її адвокат Овсянніков запитують у батьків хлопчика, чи ті не давали Іллі ліки, які не були прописані лікаркою

– Можливо, використовували знеболюючі пластирі? – Любов Краков’ян.

– Ні. Я не лікар, ми приїхали у спеціалізований заклад, де люди знають свою справу. Нам давали списки необхідних ліків, – Анатолій Омельчук.

– Ми радилися щодо всього, без дозволу лікарки він навіть сік не пив, – Антоніна Омельчук.

– Я вам говорила, що у 80% дітей з таким діагнозом стається ремісія і вони виліковуються. Також я вам казала, що 20% дітей помирають, – Любов Краков’ян.

Адвокат Краков’ян Віктор Овсянніков, зокрема, запитував чи батьки Іллі передавали під час останньої хіміотерапії препарат «Цитозар 100» саме лікарці і чи вводила його хлопчику саме лікарка. На що ті відповіли, що того дня вони не бачили, хто це робив, але в палаті з Іллею тоді була Любов Краков’ян і вони знають, що раніше це завжди робила саме вона.

А ще сказали, що не консультувалися і не виконували рекомендацій інших лікарів. Оглядала його не Краков’ян лише раз: коли хлопчик втратив свідомість.

– Любов Іванівна сильна, владна жінка. Я настільки розкисла, коли захворів Ілля, що її холодний розум допомагав мені витримати це все. Ми вірили їй більше, ніж самим собі, – розповідає Антоніна Омельчук.

З іншого боку, каже Антоніна, вона не бачила дружнього ставлення до дитини. А в останні дні життя їхнього сина батьків вразила жорстокість лікарки.

Наступне засідання щодо цієї справи заплановане на 25-те листопада.

Якщо провину Любові Краков’ян доведуть, їй загрожує обмеження волі до п’яти років або позбавлення волі – до трьох. Вона також не зможе «обіймати певні посади та займатися певною діяльністю», як це сформульовано у статті 140-й Кримінального кодексу України, протягом трьох років.

Хоча на практиці лікарів у таких справах волі не позбавляють. У разі доведення вини, максимум – річний іспитовий строк без позбавлення волі, з позбавленням права обіймати лікарську посаду до трьох років. Водночас засудження лікарки дасть право батькам стягнути моральну компенсацію.


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у Telegram.


Джерело статті: “https://4vlada.com/viryly-yij-bilshe-nizh-sobi-batky-pomerlogo-hlopchyka-svidchyly-proty-zaviduvachky-rivnenskoi-onkogematologii”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя